Різниця між “must” і “have to”: як правильно використовувати в англійській

Різниця між Must і Have to

Коли йдеться про вивчення англійської мови, часто виникають труднощі з вибором правильних слів. Зокрема, різниця між must та have to може заплутати навіть досвідчених студентів. Чесне слово, їх обидва використовують для вираження обов’язковості. Але, як завжди, є нюанси, які роблять ці слова унікальними. Сьогодні, ми спробуємо зрозуміти, як і коли використовувати кожне з них.

Форма та структура

Перш ніж поринути в особливості використання, давайте подивимося на основи — форма та структура цих слів у мові.

Must

Must — це модальне дієслово. Як і інші модальні дієслова, воно завжди залишається в теперішній формі та не потребує допоміжного дієслова для заперечень чи питань. Тобто, ви завжди зустрінете його в такому вигляді:

• Повинен. Я повинен піти.
• Повинна? Чи повинна вона піти?
• Не повинен. Я не повинен піти.

Have to

Have to, на відміну від must, — це не модальне дієслово. Це вираз, який вимушений адаптуватись залежно від часу чи особи:

• Я мушу піти (теперішній). I have to go.
• Вона мусить піти (теперішній). She has to go.
• Я мав піти (минувщий). I had to go.

Слухай, коли використовувати Must

Так, навчаючись, можна загубитися в морі правил. Але головне — це зрозуміти значення й контекст, у якому використовуєш слова.

Використання Must для вираження особистої необхідності

Must зазвичай використовують, коли говорять про щось, що вважають особисто важливим або необхідним. Це така штука, коли внутрішній голос загадує зробити щось неухильно.

• Я повинен закінчити цю роботу сьогодні ввечері.
• Ти повинен побачити цей фільм!

Обмеження та заборони

Це круто, що це ціле модальне дієслово може бути різким і використовуватися для обмежень і заборон:

• Ти не повинен туди йти.
• Ви повинні носити маску в громадських місцях.

Have to: коли і чому?

Тепер про have to. Це, наче, наша зовнішня сила, що тисне й каже, що робити. Навіть якщо не хочеться, закони, правила, обставини… їх чути і командують, так би мовити.

Зовнішні обставини

Have to часто використовують, щоб описувати обов’язки чи необхідності, породжені зовнішніми обставинами чи правилами:

• Я мушу вставати рано, щоб вчасно дістатись на роботу.
• Ми мусимо здавати звіти кожного понеділка.

Говоримо про майбутнє

На відміну від must, have to легко пристосовується до майбутнього часу:

• Завтра я мушу зайти до лікаря.

Таблиця для наочності

Деталі, які роблять різницю

Тут, мабуть, найцікавіше, як розібрати ці дві малі, але важливі речі. Бо вони про нюанси.

Ступінь обов’язковості

Обом притаманна обов’язковість, але з різним відтінком. Коли говорять «must», це завжди має легкий натяк на рішення особисте, емоційне натхнення. Щось в дусі: «Я таблиць не люблю, але мушу, бо так воно йде.» Щодо have to, то він ніби підштовхує, бо наказують: «Вибач, така політика компанії!»

Контексти використання

Не менш важливим буде і контекст, у якому слова вживаються. Якщо must зазвичай зустрічаємо в більш формальних ситуаціях, то have to часто вживають у повсякденних розмовах. Наприклад, скажеш керівнику на зустрічі: «Ми повинні вирішити цю проблему!» — це must, але друзі можуть почути: «Я справді мушу встати завтра о сьомій.» — це have to.

Та все ж таки, аналогії…

Доки шукали нюанси, часом справді важко знайти принципову різницю між must і have to. Але якщо чесно: навіщо зайвий раз ламати голову? Головне — зрозуміти основи, а інше прийде з практикою. І, буває, краще запитати у себе, що ти відчуваєш: «Я мушу?» чи «Мене змушують?»

І наостанок — пам’ятай, що англійська — це не лише мова, а й культура, звички, спосіб мислення. Живи нею, і всі must і have to самі розставляться на свої місця.