Музичний і музикальний: Різниця, яку ми не завжди помічаємо
Різницю між поняттями музичний і музикальний часто складно вловити. Слушно задуматися, що вони означають і чому в українській мові є два різні слова для, здавалось би, двох схожих понять?
Музичний: Сфера застосування
Почнемо з музичного. Слово вживається для опису об’єктів, явищ, які безпосередньо пов’язані з музикою. Наприклад:
- музичний інструмент
- музичні твори
- музичне вираження
- музичний слух
Музичний — це більше про сам процес творення, виконання або ж інтерпретації музики. Коли говоримо про музичні інструменти, маємо на увазі ті, що безпосередньо виробляють звук, як-от гітара, піаніно, скрипка. Але й концептуально — кажемо про те, що пов’язане із суто звуковою складовою: мелодії, гармонія, ритм.
Прості приклади
Чи чули ви, як звучить музичний твір Бетховена в виконанні професійного оркестру? Тоді вам знайомий термін музичний слух. Це, по суті, здатність розрізняти висоту нот. Або, наприклад, відоме словосполучення музичний критик. Само собою, цей критик займається аналізами виключно самих творів. Він переймається композицією, аранжуванням, виконанням.
Музикальний: Звучання і чуттєвість
А тепер про музикальний. Цей термін слугує для характеристики індивідуальних якостей або аспектів, які ми часто сприймаємо суб’єктивно. Наприклад:
- музикальна людина
- музикальний голос
Музикальність — це вже про емоційність та здатність передавати чуттєвість. Люди, які під сплеск мурашок на шкірі, встигають прочитати в звуках те незриме, що глибоко ховається між рядками нотного стану. Ось саме про них кажемо — «muзикальні». А ще…
Деталі й особливості
Музикальна людина зазвичай не лише слухає, а й живе музикою. Здавалося б, різниця тонка, але це саме те, що дозволяє зрозуміти, хто обожнює музику. Феномен динозавра зі світу шепоту, почуття стилю, того відчуття, з яким сприймаєш безмовну мову звуків. Все це — ознаки того, хто має надзвичайно розвинуте музикальне чуття.
Значення на прикладі оточення
Замисліться: у нашому повсякденному житті є багато моментів, коли ці слова використовуються, здавалося б, навскіс. Візьмемо, наприклад, піаністів. Хтось грає досконало, але його виступ викличе холодні аплодисменти. Інший же — надає звукам глибини і душі, і ось тут ми кажемо: цей музикант просто… музикальний.
Спробуйте уявити. У концертній залі піаністка виразно виконує складний музичний твір. Технічно — бездоганно. Але слухаючи її, ви не відчуваєте нічого, крім захоплення власне виконанням. І згадаймо про сільських музикантів. Їм не потрібно дорогих інструментів — ритми створюють власні серця, а мелодію — душа. Тут музикальність здобуває всенародну любов, де грає головну роль саме натхнення.
Прослідкування різниці
| Музичний | Музикальний |
|---|---|
| Описує все, що пов’язано з самою музикою як явищем | Описує чуттєвість, емоційність людини чи виконання |
| Наприклад, музичний інструмент, музичний твір | Наприклад, музикальна людина, музикальний голос |
| Додає структурність, форму | Додає відчуття, душу |
Заключні думки
Отже, хоча ці два терміни мають схоже коріння і походять від одного джерела, музичний і музикальний відрізняються суттєво. Один стосується технічних аспектів музики, інший — душевних. І кожне з них відкрило нові грані для творчості, нові способи сприйняття щоразу, коли ми насолоджуємось красою звуку або його вражаючими інтерпретаціями.
Чи можна говорити про те, що музикальний талант потрібно відчувати, а музичному можна навчити? Хтось скаже, що так, хтось — заперечить. Але як би ми не поглядали на це, одне точно — ці слова, ці визначення, збагачують наше розуміння дивовижного світу, переконують заглядати за рамки.
Навершення. Чи не є великою іронією, що найглибші емоції виражаються через абстрактні поняття, котрі гармонійно співіснують, хоч і здається, що навіть не торкаються одні одних?
